ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2015 року                                                 Справа №  912/1104/15-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач                                                                                                                        суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: адвокат Березовська І.А. , представник, довіреність  б/н  від 21.04.15;

від позивача: ОСОБА_2, директор, наказ №1  від 29.03.12;

від відповідача: ОСОБА_3, начальник, розпорядження №5-к  від 16.01.13;

від відповідача: ОСОБА_4, представник, довіреність №01-26/710  від 23.07.15;

розглянувши апеляційну скаргу відділу освіти Вільшанської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2015 року у справі  № 912/1104/15-г

за позовом приватного підприємства Атлант-3000, м.Кіровоград

до відділу освіти Вільшанської районної державної адміністрації, смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області

про стягнення 249375 грн. 05  коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.07.2015 року по 15.09.2015 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2015 року (суддя Балик В.М.) з відділу освіти Вільшанської районної державної адміністрації на користь приватного підприємства Атлант-3000 стягнуто 225753 грн. 39 коп. боргу, 593 грн. 76 коп. 3% річних та 4526 грн. 94 коп.  судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду відділ освіти Вільшанської районної державної адміністрації звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Приватне підприємство Атлант-3000 у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

11.11.2014 року між відділом освіти Вільшанської РДА (замовник) та приватним підприємством Атлант-3000 (підрядник) укладено договір підряду № 11-11/14 на виконання окремих видів комплексів робіт, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов’язується на власний ризик і своїми силами виконати у відповідності до умов договору роботу, а замовник зобов’язується прийняти цю роботу і оплатити її. Характер робіт, що виконуються підрядником: Реконструкція покрівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північна, 34-а в смт. Вільшанка, Кіровоградської області (пункт 2.1. договору підряду).

Предметом підряду є виконання будівельних робіт з реконструкції покрівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північній, 34-а в смт. Вільшанка, Кіровоградської області (пункт 3.1. договору підряду).    

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2 договору підряду загальна вартість робіт є твердою і на момент укладання даного договору складає 341370 грн. з ПДВ.

Строки виконання робіт по об’єкту: початок: 12.11.2014 року, завершення: 25.12.2014 року (пункт 5.1. договору підряду).

Договір підряду підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.    

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності із ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

На виконання умов договору підряду підрядник виконав роботи по реконструкції покрівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північна в смт. Вільшанка Кіровоградської області, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2014 року (а.с. 13) і актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 119303 грн. 45 коп. (а.с. 14-18); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2014 року (а.с. 19) і актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 139686 грн. 47 коп. (а.с. 20-24); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2014 року (а.с. 25) і актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року на суму 201683 грн. 25 коп. (а.с. 26-29).

Проте у поясненнях від 07.04.2013 року № 01-26/381 відповідач стверджує, що “роботи на суму 119303 грн. 45 коп. виконані не на виконання договору підряду, а без договірних умов в рахунок погашення кредиторської заборгованості приватного підприємстваАтлант-3000, що виникла у 2013 році” (а.с. 83 на звороті). Відповідач подав копії своїх примірників довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2014 року (а.с. 72) та акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму          119303 грн. 45 коп. (а.с. 73-75), в яких кульковою ручкою дописано номер договору 12-10/12 і дата 12 жовтня 12 року. Як встановлено господарським судом, в примірниках позивача такі ознаки договору, на виконання якого здійснені відповідні роботи відсутні. У той же час як на примірниках довідки та акта як позивача (а.с. 13, 14-18), так і відповідача (а.с. 72, 73-75) надруковано найменування будови та її адреса: Реконструкція покрівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північна в смт. Вільшанка Кіровоградської області. Аналогічне найменування будови та її адреса зазначені у відповідних довідках та актах на суму 139686 грн. 47 коп. (а.с. 19, 20-24) та на суму            201683 грн. 25 коп. (а.с. 25, 26-29), що визнаються відповідачем такими, роботи згідно яких виконані відповідно до умов договору підряду. Як вказувалось вище, у пункті 3.1. договору підряду визначено предмет договору – виконання будівельних робіт з реконструкції покрівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північній, 34-а в смт. Вільшанка, Кіровоградської області.

Господарським судом взято до уваги, що між сторонами також було  укладено договір підряду від 12.10.2012 року №12-10/12 на виконання окремих видів і комплексів робіт, предметом якого було виконання капітального ремонту крівлі і заміна верхнього ярусу засклення фізкультурно-оздоровчого комплексу в смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області (пункт 3.1. договору підряду від 12.10.2012 року), загальна вартість робіт на момент укладання даного договору, складає 166013 грн. (пункт 4.1. договору підряду          від 12.10.2012 року).

На виконання договору підряду від 12.10.2012 року сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року на суму 166013 грн. (а.с. 61-62), де зазначено найменування будівництва та його адреса Капітальний ремонт покрівлі і заміна верхнього ярусу засклення фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північній, 34-а смт. Вільшанка Кіровоградської обл. Отже даний акт підписаний на виконання договору підряду від 12.10.2012 року, оскільки найменування будівництва зазначено одне й те ж у договорі підряду від 12.10.2012 року та в акті за листопад 2012 року.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неналежне виконання позивачем своїх обов’язків за договором підряду від 12.10.2012 року щодо нездійснення гарантійного обслуговування по усуненню недоліків по капітальному ремонту крівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу не є доведеним належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1-4 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов’язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв’язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, – обидві сторони порівну.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, належним доказом, що підтверджував би неналежне виконання підрядником робіт, має бути висновок експерта, який відповідачем не подано. Відділом освіти надано лише акт позапланової виїзної ревізії Голованівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 25.02.2014 року (а.с. 56-57), акт обстеження покрівлі від 21.02.2014 року (а.с. 63) за підписом представників лише з боку замовника, акт обстеження покрівлі від 29.03.2013 року (а.с. 64) теж лише за підписами представників відділу освіти Вільшанської РДА, аналогічні акти обстеження від 11.12.2012 року (а.с. 65, у т.ч. на звороті).

У матеріалах справи містяться надані відповідачем ксерокопії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2014 року, підсумкової відомості ресурсів по об’єкту: Фізкультурно-оздоровчий комплекс (витрати – по факту) та акта №4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року, найменування будови та її адреса “Реконструкція покрівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північна в смт. Вільшанка Кіровоградської області”. Причому в акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року дописано, що «роботи виконані в рахунок дебіторської заборгованості в сумі 119277 грн. згідно договору № 12-10/12 від 12 жовтня 2012 року, а також на цих документах міститься відтиск печатки Управління Державної казначейської служби України у Вільшанському районі Кіровоградської області про оплату згаданої вище суми (а.с. 72-75).

Оскільки на вимогу господарського суду відповідач не надав оригінали перелічених вище документів та заявив про їх відсутність, представник приватного підприємства «Атлант-3000» заперечував проти того, що ним підписувались вищезазначені документи і про викладене вказано у судовому рішенні, тому судом першої інстанції обґрунтовано визнано ксерокопії довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2014 року, підсумкової відомості ресурсів по обєкту «Фізкультурно-оздоровчий комплекс» та акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року неналежними доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, а відтак господарський суд дійшов правомірного висновку про невизнання погашеним боргу в сумі 119277 грн.

Посилання відповідача на відмітку, яка зроблена Управлінням Державної казначейської служби у Вільшанському районі Кіровоградської області Погашено в рахунок дебіторської заборгованості 119277 грн (а.с. 75) не є доказом здійснення оплати, оскільки відповідачем не доведено наявності такої дебіторської заборгованості відповідними доказами. Зазначення від руки на акті приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 119303 грн. 45 коп. Дані роботи виконані в рахунок дебіторської заборгованості в сумі 119277 грн., що виникла згідно договору № 12-10/12 від 12 жовтня 2012 р.  наявне лише на примірнику відповідача, а тому підставним є висновок господарського суду про те, що таке зазначення здійснено після підписання акта сторонами без відома підрядника, і, як наслідок, не може вважатися належним доказом.  

Судом першої інстанції враховано наданий позивачем технічний висновок по обстеженню несучих конструкцій покрівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північній, 34-а в смт. Вільшанка, Вільшанського району, Кіровоградської області, складений приватним акціонерним товариством “Проектно-вишукувальний інститут “Кіровоградагропроект”, при цьому замовником такого висновку зазначено відділ освіти, молоді та спорту Вільшанської РДА. Відповідно цього висновку виявлено дефекти і пошкодження по комплексному стану основних конструкцій будівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу, враховуючи які технічний стан класифікується як непридатний до експлуатації (категорія ІІІ) (за станом покрівлі). Як вірно встановлено господарським судом, цей висновок підтверджує наявність таких дефектів і пошкоджень у стані покрівлі, які не є наслідком неналежного виконання позивачем своїх зобов’язань за договором від 12.10.2012 року.

Вищенаведеними доказами спростовуються доводи відповідача про те, що роботи, виконані згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 119303 грн. 45 коп. (а.с. 14-18, 73-75), проведені не на виконання договору підряду від 11.11.2014 року.

Як свідчать матеріали справи,  загальна сума виконаних робіт склала         460673 грн. 17 коп. (119303 грн. 45 коп. + 139686 грн. 47 коп. + 201683 грн.              25 коп.), а не 341370 грн., як передбачено у договорі підряду від 11.11.2014 року та у договірній ціні (а.с. 34-35), що є невід’ємною частиною вказаного договору.

В силу ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв’язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов’язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

За п.4.2 договору від 11.11.2014 року № 11-11/14 вартість підрядних робіт є твердою, отже необхідно погодження замовника на збільшення такої ціни. Позивач обґрунтовує необхідність збільшення обсягу робіт, і як наслідок їх вартості, у зв’язку із необхідністю здійснення демонтажу крівлі для виконання робіт, передбачених договором підряду від 11.11.2014 року. Підпис і засвідчення печаткою відділом освіти Вільшанської РДА на акті приймання  виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року із найменуванням будови та її адреси: “Реконструкція покрівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу по вул. Північна в смт. Вільшанка Кіровоградської області” (а.с. 14-18) є погодженням замовника на перевищення твердої вартості робіт в розумінні статті 844 Цивільного кодексу України.

Таким чином матеріалами справи підтверджено виконання приватним підприємством «Атлант 3000» робіт за договором підряду від 11.11.2014 року на загальну суму 460673 грн. 17 коп.

Відповідно до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.

Пунктом 6.2 договору № 11-11/14 встановлено, що розрахунки за виконані обсяги підрядних робіт проводяться платіжними дорученнями на підставі актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) і довідки про вартість підрядних робіт (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками підрядника та замовника і скріплених печатками.

Відповідач виконав свої зобов’язання щодо оплати за договором підряду          від 11.11.2014 року частково, сплативши лише 234919 грн. 78 коп.

Позивач направив відділу освіти Вільшанської РДА претензію                         від 09.02.2015 року № 50 в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, в якій вимагав проведення повної оплати робіт на загальну суму        225753 грн. 67 коп. (а.с. 43). У відповіді на таку претензію відповідач зазначив, що роботи на суму 119303 грн. 45 коп. виконані в рахунок погашення кредиторської заборгованості, яка виникла між приватним підприємством Атлант-3000 та відділом світи Вільшанської РДА згідно договору підряду від 12.10.2012 року № 12-10/12. Щодо суми 106450 грн. 22 коп., то відповідач у відповіді на претензію зазначив, що такий борг дійсно існує перед позивачем, але, враховуючи лист реєстраційний номер 25/01-24 від 24.02.2015 року директора приватного підприємства Атлант 3000, останнім запропоновано скоригувати суму оплати на 79900 грн. 42 коп. в сторону зменшення, тому станом на 24.02.2015 року сума заборгованості по договору підряду від 11.11.2014 року становить 27549 грн. 80 коп., які будуть перераховані після надходження їх на рахунок відділу освіти Вільшанської РДА.

Щодо боргу відповідача перед позивачем в сумі 119303 грн. 45 коп., то господарський суд обґрунтовано визнав його існування доведеним.

Проте посилання відповідача на наявність листа директора приватного підприємства Атлант 3000 щодо необхідності коригування суми оплати виконаних робіт в сторону зменшення, не є доказом, що доводить дійсність такого зменшення, тому що у матеріалах справи містяться копії наступних документів: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2014 року та акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 139686 грн. 47 коп.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2014 року та акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року на суму 201683 грн. 25 коп., які згідно пункту 6.2. договору підряду від 11.11.2014 року є підставою для розрахунку за виконані обсяги підрядних робіт. Доказів, які б підтверджували зменшення ціни за відповідними актами та довідками, сторонами не надано.

Статтею 509 Цивільного кодексу України      передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених      статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей      525,      526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.            

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України      з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідачем не у повному обсязі виконано свої зобов’язання за договором підряду від 11.11.2014 року, тому господарським судом правомірно визнано доведеним факт наявності його заборгованості перед позивачем у сумі 225753 грн. 39 коп.

Крім основного боргу позивач просив стягнути з відповідача 7224 грн. пені та 15803 грн. 74 коп. штрафу у розмірі 7% від суми основного боргу, посилаючись на положення статті 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду від 11.11.2014 року сторони не передбачили відповідальності у вигляді сплати неустойки (штрафу чи пені) за неналежне виконання обов’язків сторін за цим договором.

Позивач вважає, що відповідальність у спірних правовідносинах передбачена у статті 231 Господарського кодексу України, зокрема у частині 2, де зазначено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов’язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Саме на підставі вказаної норми позивач нарахував пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення з 20.02.2015 року по 23.03.2015 року, що склала            7224 грн. та штраф у розмірі 7% від суми боргу, що дорівнює 15803 грн. 74 коп. (225753 грн. 39 коп. *7%).

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що             застосування до боржника, який порушив господарське зобов’язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2  статті 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:

– якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

–  якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

– якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Враховуючи викладене, застосування положення абзацу 3 частини 2  статті 231 Господарського кодексу України  можливе лише до негрошових зобов’язань.

З урахуванням того, що між приватним підприємством Атлант-3000 та відділом освіти Вільшанської РДА виникло грошове зобов’язання, то застосування до спірних відносин ч.2 статті 231 Господарського кодексу України є неправомірним, тому господарським судом правильно відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення  15803 грн. 74 коп. штрафу та 7224 грн. пені.

Також позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просив стягнути з відділу освіти Вільшанської РДА 593 грн. 92 коп. 3 % річних за період з 20.02.2015 року по 23.03.2015 року. Період нарахування 3% річних та їх сума позивачем визначені правильно.

В апеляційній скарзі скаржник вказує на незаконну відмову судом першої інстанції в залученні до участі у якості третьої особи на стороні відповідача – Управління капітального будівництва Кіровоградської облдержадміністрації.

Оскільки відповідачем у відповідності до приписів статті 27 Господарського процесуального кодексу України не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов’язки Управління капітального будівництва Кіровоградської облдержадміністрації, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено відділу освіти у задоволенні зазначеного клопотання.

Посилання скаржника на довідку Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 06.08.2015 року № 40/3178 про наявність у провадженні слідчого відділу Вільшанського РВ УМВС кримінального провадження № 42013120000000059 щодо приватного підприємства «Атлант-3000» колегією суддів відхиляється, оскільки згідно ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України лише вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що суд повно, всебічно та обєктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 99101103105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2015 року у справі  № 912/1104/15-г залишити без змін, а скаргу відділу освіти Вільшанської районної державної адміністрації  без задоволення.

Головуючий   суддя                                                  Г.К. Дмитренко

Суддя                                                                           А.Є. Прокопенко

Суддя                                                                           В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 17.09.15р.

0 голосів