Рішенням суду позбавлено батьківських прав та стягнуто аліменти
23.02.2016
Судом апеляційної інстанції особу виправдено за ч.2 ст. 307 КК України
23.02.2016

Судом апеляційної інстанції визнано недійсним договір оренди земельної діялнки та скасовано його реєстрацію

gerb

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2824/14

Головуючий у суді І-ї інстанції Русіна А.А.

Доповідач Кривохижа В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Мурашка С.І., Франко В.А.

при секретарі Савченко Н.В.

адвокат Березовська І.А. діє в інтересах позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, до Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_4, треті особи: відділ Держземагенства в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Новоукраїнського районного управління юстиції в Кіровоградській області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки та стягнення збитків, – за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 4 серпня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ОСОБА_3 через свого представника звернулась до суду з позовом до Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_4, треті особи: відділ Держземагенства в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, реєстраційна служба Новоукраїнського районного управління юстиції в Кіровоградській області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування його державної реєстрації, повернення земельної ділянки та стягнення з Шишкінської сільської ради збитків в сумі 7 364 грн.

Зазначала, що після смерті чоловіка ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, вона успадкувала право на земельну ділянку площею 6,76 га, розташовану на території Шишкинської сільської ради Новоукраїнського району, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину від 17 та 27 грудня 2013 року.

Однак рішенням Новоукраїнського районного суду від 7 травня 2007 року за позовом Шишкинської сільської ради було визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_5, до складу якої входила зазначена земельна ділянка, яка згодом сільською радою була передана ОСОБА_4 в користування строком на 10 років за відповідним договором оренди, зареєстрованим 29 червня 2007 року ДП «Кіровоградський РЦ ДЗК».

Оскільки це рішення Новоукраїнського районного суду рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2012 року скасоване, у задоволенні позову Шишкінської сільської ради про визнання спадщини відумерлою відмовлено, а ОСОБА_4 відмовилась повернути земельну ділянку чи укласти договір оренди та сплатити орендну плату, позивач, посилаючись на порушення за таких обставин її права власності, просила визнати договір оренди недійсним, скасувати його державну реєстрацію; зобов»язати ОСОБА_4 повернути земельну ділянку та стягнути з сільської ради 7 364 грн.

У червні 2014 року представник позивача доповнила позов вимогами про визнання недійсним виданого на підставі згаданого рішення Новоукраїнського районного суду від 7 травня 2007 року державного акту КР №070087 про право власності сільської ради на спірну земельну ділянку та скасування державної реєстрації цього державного акту. Від позову в частині стягнення з сільської ради 7 364 грн. відмовилась.

Рішенням Новоукраїнського районного суду від 4 серпня 2014 року позов задоволено частково. Визнано недійсним державний акт серії КР №070087 на право власності на земельну ділянку площею 6,76 га, виданий Шишкінській сільській раді на підставі рішення Новоукраїнського районного суду від 7 травня 2007 року, та скасовано його державну реєстрацію. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку про те, що у зв»язку з набуттям позивачем права власності на земельну ділянку згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, її вимоги про визнання недійсним виданого Шишкінській сільській раді державного акту на зазначену земельну ділянку, та скасування його державної реєстрації є обґрунтованими. Проте, оскільки на момент укладення договору оренди земельної ділянки з ОСОБА_4, власником земельної ділянки була Шишкінська сільська рада, тому порушень при його укладенні не було.

В апеляційній скарзі, поданій від імені ОСОБА_3 її представником за довіреністю ОСОБА_2, ставиться питання про скасування зазначеного рішення з ухваленням нового про задоволення вимог в частині відмови у задоволенні позову з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та доказам.

Зазначається, зокрема, що суд, визнавши недійсним виданий Шишкинській сільській раді державний акт, фактично встановив факт незаконного набуття сільською радою права на спірну земельну ділянку, наслідком чого є незаконність дій ради щодо укладення оспорюваного договору і, відповідно, набуття ОСОБА_4 права оренди, і порушення у зв»язку з цим прав позивача, як власника земельної ділянки.

В частині задоволення позовних вимог рішення суду сторонами не оскаржується.

Шишкінська сільська рада та треті особи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з»явилися, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача ОСОБА_7, ОСОБА_2, які підтримували доводи скарги, представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_8, який заперечував проти її доводів, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте рішення суду в частині відмови у задоволенні позову зазначеним вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним оспорюваного договору оренди, укладеного між сільською радою та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що на момент його укладення спірна земельна ділянка належала на праві власності Шишкінській сільській раді, як орендодавцю за відповідним державним актом, виданим на підставі рішення Новоукраїнського районного суду від 7 травня 2007 року.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2012 року було скасовано рішення Новоукраїнського районного суду від 7 травня 2007 року щодо задоволення позову Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, та відмовлено Шишкінській сільській раді у задоволенні позову (а.с.13-15).

Матеріалами справи підтверджується, що Шишкінська сільська рада на підставі вищезазначеного рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 7 травня 2007 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6, 76 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серія КР № 070087 без зазначення дати (а.с.87), а 29 червня 2007 року ДП «Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру» було зареєстровано договір оренди цієї земельної ділянки без зазначення дати, укладений між Шишкінською сільською радою в особі сільського голови Чередніченко О.А. та ОСОБА_4 на термін 10 років (а.с.82-83).

Також судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 17 та 27 грудня 2013 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6,76 га, розташованої на території Шевченківської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Зазначену земельну ділянку вона успадкувала після смерті дочки ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та свого чоловіка ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, який володів нею на праві приватної власності на підставі державного акту серії КР № 54349, виданого Шишкінською сільською радою 4 вересня 1998 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів № 350 (а.с.10-12).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив, зокрема, з того, що позивач набула право власності з моменту отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом.

Однак такий висновок суду не грунтується на вимогах чинного законодавства та матеріалах справи.

Вищезазначеним судовим рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2012 року встановлено, що відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР 1963 року, чинного на час відкриття спадщини, ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5, з яким проживала по день його смерті, та оригінал державного акту на право власності на землю знаходиться у неї (а.с.13-15).

При цьому, відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини ( ст.1268 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Таким чином, спірна земельна ділянка є належною позивачу з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Положеннями ч.ч.1,2 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, які не заборонені законом (ст.328 ЦК).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК) та має право витребувати своє майно в особи, яка незаконно, без відповідних правових підстав заволоділа ним (ст.387 ЦК).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

Таким чином, Шишкінською сільрадою право власності на спірну земельну ділянку було набуте неправомірно, а відтак, всі дії, що були вчинені сільською радою, як власником земельної ділянки, щодо розпорядження нею та укладення договору оренди є такими, що вчинені з порушенням вимог закону, як незаконним є і набуття ОСОБА_4 права оренди.

При цьому посилання суду на ст.770 ЦК України є безпідставним, оскільки не застосовується до даних правовідносин, так як має місце незаконне набуття права власності на земельну ділянку.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі та скасування його державної реєстрації з поверненням спірної земельної ділянки позивачу.

В решті рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 4 серпня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення.

Визнати недійсним договір оренди землі №46, укладений між Шишкінською сільською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області та ОСОБА_4, зареєстрований 29 червня 2007 року ДП «Кіровоградський регіональний центр державного земельного кадастру», та скасувати його державну реєстрацію.

Зобов»язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 6,76 га, кадастровий номер 3524087200:02:000:0352, розташовану на території Шишкінської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді:

0 голосів