Оцінка доказів отриманих в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Негласні слідчі (розшукові) дії – це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 246 КПК України), спрямовані на отримання(збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному проваджені.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин, особу, яка їх вчинила неможливо отримати іншим шляхом.

Підставою проведення негласних слідчих ( розшукових) дій є рішення слідчого, прокурора, що приймається у формі постанови.

За загальним правилом дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій надається ухвалою слідчого судді апеляційного суду в межах територіальної юрисдикції органу досудового розслідування.

Допустимість доказів – це встановлена законодавством вимога, що обмежує використання конкретних засобів доказування, або вимога, що пропонує обов’язкове використання конкретних засобів доказування при встановленні певних фактичних обставин справи при здійсненні доказування в процесі розгляду окремого виду справ у порядку цивільного судочинства.

Докази отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій є допустимими, якщо вони отримані відповідно до Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, та Кримінально-Процесуального кодексу України, а також провести їх у зазначений строк( Пункт 2.6 Інструкції).

Недопустимість доказів – антипод їх допустимості. Щоб забезпечити допустимість доказів, необхідно запобігти появі ознак недопустимості, завчасно усунути підстави для визнання доказів недопустимими.

Докази отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій є недопустимими, якщо вони отримані всупереч вимог законодавства, якщо вони проведені без дозволу за відсутності постанови слідчого, прокурора, а також без ухвали слідчого судді апеляційного суду. Наявність дозволу на проведення таких дій, а також дотримання Інструкції та норм Кримінально-Процесуального кодексу України дає можливість заявити клопотання про визнання доказів недопустимими на підставі ч. 2 ст.89 КПК України. Якщо ж ці докази буде визнано недопустимими під час судового розгляду це тягне за собою не можливість дослідження такого доказу або припинення такого дослідження в судовому засіданні, якщо воно було розпочате. Докази, визнані судом недопустимими, підлягають виключенню з кримінального процесу